Гурток "Медіація - крок до порозуміння"

Тема: «Прямуємо до розбудови миру»

25.05.2020 р.

Мета: сформувати розуміння важливості участі учнівської молоді у миробудуванні та вирішенні конфліктів мирним шляхом.

Теоретична частина.

Перегляньте відео «Медіація ровесників-ровесниць» за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=Awy4fe_-FAM

Практична частина.

Практична вправа: Створити творчий проєкт «Вирішуй конфлікти мирним шляхом! Прямуємо до розбудови миру разом!»

Тема: «Говорити від свого імені, свого «Я»»

18.05.2020 р.  

Частина 2

Шановні гуртківці,  перегляньте, будь ласка відео про правила спілкування.

Тема: «Говорити від свого імені, свого «Я»»

04.05.2020 р.

Частина 1

Мета: формування розуміння способу формулювання власних інтересів у такий спосіб, щоб бути почутим іншою особою.

Теоретична частина

Інформаційне повідомлення «Різниця між «Ти-твердженням» і «Я- твердженням»

 «Ти-твердженням» зазвичай передає почуття роздратованості, докору або осуду дій іншої людини. «Ти-твердженням» здебільшого налаштовують людей на так звані захисні та агресивні реакції.

За допомогою «Я-твердження» можна передати свої інтереси, почуття стосовно ситуації, не звинувачуючи і не критикуючи при цьому іншу людину.

Формула «Я-твердження»

Я почуваюся…(власні почуття і переживання стосовно ситуації),

коли ти… (опис конкретних дій співрозмовника, які викликають негативні емоції),

тому що… (пояснення, чому дії співрозмовника викликають такі емоції, висловлення власних інтересів),

ось чому я хочу/бажаю/хотіла б… (бажані зміни в діях співрозмовника).

Різницю між «Ти-твердженням» і «Я- твердженням» можна побачити на прикладі сценок.

 Сценка №1. «Ти-твердження»

ЛОРА: Не можу повірити, що ти забула взяти з собою наш плакат. Ти така забудько! Завжди запізнюєшся і ніколи нічого не робиш своєчасно! Як же нам тепер робити презентацію?

 ПОЛІНА: Але ж ти відмовилася допомагати мені минулого вечора. Через це мені довелося працювати над плакатом до самої ночі, і я ледве не проспала школу цього ранку. Я так поспішала, що забула взяти з собою плакат. Моєї провини тут немає.

Сценка №2. «Я-твердження»

ЛОРА: Поліно, я дуже незадоволена, що в нас немає плакату. Без нього ми не зробимо презентацію. Мені дуже хотілося б, щоб якимось чином ми отримали його ще до обіду.

ПОЛІНА: Мені дуже шкода, що я забула його дома. Я так поспішала сьогодні вранці. Чудово розумію, що без цього плакату ми не зможемо зробити презентацію. Може моя мама зможе завезти його в школу по дорозі на роботу?

Питання для обговорення:  

В чому полягає різниця між першою та другою сценками?

Як би ви зреагували, якщо б до вас звернулися так, як у сценці 1? А в сценці 2?

 Які недоліки застосування «Ти-твердження» під час конфлікту?

 Які переваги застосування «Я-твердження» під час конфлікту?

Практична частина

Вправа «Я-твердження»

Спробуйте скласти та записати «Я-твердження» для наступних ситуацій:

(МОЖНА ОБРАТИ ОДНУ СИТУАЦІЮ)

1. Твій молодший брат постійно розкидає свої речі по кімнаті, тобі доводиться прибирати за ним. Тобі хотілося б, щоб твій брат став охайнішим і сам прибирав за собою.

2. Ти гніваєшся на свого сусіда по парті, вчора ви домовилися, що принесете по два підручники на сьогодні, але він забув. Через це ви були без підручника на математиці, а зараз треба читати уривок з літератури, а книжки немає.

3. Твій знайомий має звичку постійно тебе штовхати, коли до тебе звертається – тобі це набридло, до того ж у тебе болить плече.

Тема: "Ефективний зворотній зв’язок"

27.04.2020 р.

Частина 2

Шановні гуртківці,  перегляньте, будь ласка відео про правила спілкування та ефективного зворотного зв'язку

Запитання для обговорення:

-         Що запам’ятали із переглянутого відео?

-         Запишіть основні помилки у спілкуванні, що використовують люди.

Тема: "Ефективний зворотній зв’язок"

13.04.2020 р.

Частина 1

Мета: сформувати навички ефективного зворотного зв’язку під час процедури медіації.

Теоретична частина

Інформаційне повідомлення «Зворотній зв'язок»

https://www.youtube.com/watch?v=Lj233iWZXpk

 Зворотний зв'язок – це відгук на мовленнєве висловлювання: відповідь на питання, згода чи незгода, новий виступ тощо. Зворотній зв'язок може мати форму дії: вислухавши мовця, люди діють за його рекомендаціями.

Серед видів зворотного зв'язку виділяють: оцінний і безоцінний зворотний.

Оцінний зворотний зв'язок – повідомлення своєї думки, свого ставлення до того, про що йде мова.

Оцінки можуть бути позитивними ("добре це в тебе виходить") або негативними ("ну що за нісенітницю ти верзеш"). Позитивний оцінний зворотний зв'язок виконує функцію підтримки "Я-концепції" нашого партнера й сформованих з ним міжособистісних відносин.

Негативний оцінний зворотний зв'язок виконує коригувальну функцію, спрямовану на усунення небажаної поведінки, зміну або модифікацію наших стосунків.

Структура оцінного зворотного зв'язку припускає використання зворотів, які вказують на те, що мова йде про власну думку людини: "мені здається", "я думаю", "на мій погляд". Якщо такі звороти відсутні, а оцінка висловлена досить виразно й відкрито, то висловлення набуває статичного характеру, часто сприймається як грубість або неввічливість і викликає у співрозмовника психологічний захист. Через це відносини стають напруженими або навіть руйнуються. Порівняймо висловлювання:

Безоцінний зворотний зв'язок – вид зворотного зв'язку, що не містить нашого ставлення до обговорюваного питання. Ми використовуємо його, коли хочемо більше довідатися про почуття людини або допомогти їй сформулювати думку з конкретного приводу, при цьому прямо не втручаємось у дії співрозмовника.

Цієї мети досягають за допомогою таких прийомів, як уточнення, перефразовування, прояснення, відображення почуттів (або емпатія). Такі процедури лягли в основу виділення стилів слухання, які ми розглядали раніше.

Для того щоб дати простий зворотний зв’язок, можна використовувати такі фрази:

 •«Так, зрозуміло…»;

•«Мені здається, я розумію, як вам важко…»;

•«Гадаю, що на вашому місці я почувався б так само…» тощо.

 Даючи зворотний зв’язок, слід:

• говорити тільки про поведінку співрозмовника, а не про його особистість;

• бути конкретним (описувати поведінку лише в певній ситуації, не екстраполюючи її на інші ситуації життя);

• давати зворотний зв’язок від свого імені («Я помітив», «Я вважаю»);

• не оцінювати (не звинувачувати) співрозмовника;

 • давати збалансований зворотний зв’язок (як негативний, так і позитивний);

• враховувати потреби людини та її можливості змінюватися: не казати про те, що людина не в змозі змінити (наприклад, вади зовнішності).

Важливо зрозуміти, що потрібно не тільки вміло надавати іншим зворотний зв’язок, але й самим навчитися правильно реагувати на повідомлення на свою адресу, адекватно сприймати критику, зауваження, схвалення тощо.

 Етапи зворотного зв’язку

1. Отримати дозвіл на надання зворотного зв’язку від того, кому ми хочемо його надати. Якщо людина не готова або не хоче чути, примусити її до цього неможливо.

2. Описати те, що з побаченого і почутого в діях від людини, якій надається зворотний зв’язок, на вашу думку, і надалі варто було б залишати, зберігати, утримувати, повторювати. Тут варто бути щедрим, не скупитись на опис того, що було зроблено.

3. Потрібно сказати про те, що варто було б, на вашу думку, зменшити, чого робити менше, на що менше звертати увагу, про що менше говорити, де бути тихішими, повільнішими і т.д., тобто мова не йде про те, щоб пропонувати чогось не робити взагалі, – у зворотному зв’язку ми тільки пропонуємо щось зменшити (виходячи з власного досвіду і бачення).

4. Акцентувати на тому, що на ваш погляд, адресат зворотного зв’язку повинен збільшити, зробити більш акцентованим, виразним, гучнішим. Тобто не пропонуємо набути те, чого нема, а наголошуємо на можливості підсилити те, що вже є (опанувати те, чого нема, важко і часто неможливо, а зробити більшим те, що вже є, цілком реально).

Пратична частина:

Зробіть пам'ятку "Правила зворотного зв’язку"

Тема: «Дослівно перефразовути»

(06.04.2020 р.)

Частина 2

Шановні гуртківці, перегляньте, будь ласка, відео про секрети ефективного спілкування.

Запитання для обговорення:

-         Що запам’ятали із переглянутого відео?

-         Чи є у вас свої секрети  успішного спілкування?

Тема: «Дослівно перефразовути»

(30.03.2020 р.)
Частина 1

Мета: ознайомити учасників із технікою рефлексивного слухання: перефразуванням.

Теоретична частина

Інформоційне повідомлення «Перефразування»

Сутність прийому: повернути співрозмовникові його вислови (одну або декілька фраз), сформулювавши їх своїми словами. Почати можна так: «Як я вас зрозумів…», «На вашу думку…», «Інакше кажучи, Ви вважаєте…».

Головна мета – уточнення інформації. Завдяки цій техніці співрозмовник матиме уявлення про те, як ви його зрозуміли, і продовжить розмову про те, що в його словах здається вам найважливішим.

Правила перефразування:

• для перефразування обираються найсуттєвіші, найважливіші моменти повідомлення;

• при «поверненні» репліки не варто нічого додавати від себе, інтерпретувати сказане;

 • чергувати техніку перефразування з іншими техніками.

 Є два види перефразування:

1) відображає зміст сказаного співрозмовником (застосовується для спонукання продовжувати розповідь, уточнення того, наскільки правильно його розуміють);

 2) відображає емоції та почуття (спонукає співрозмовника розповідати про його внутрішній стан, дає змогу показати йому, що він має право на всі почуття, в т.ч. гнів, лють, злість тощо, допомагає йому краще усвідомити ці почуття).

Можливі словесні форми: «Як я вас зрозумів...», «На вашу думку…», «Ви гадаєте…», «Чи правильно я вас зрозумів, що…».

Практична частина

Гра «Змійка»

Мета: опанувати навички техніки перефазування.

Інструкція: Тренер об’єднує учасників/учасниць тренінгу в дві групи. Учасники/учасниці тренінгу сідають на стільцях один напроти одного. Тренер/тренерка пропонує обрати тему дискусії (наприклад, «Обов’язковість шкільної форми» тощо). Учасники/учасниці однієї групи аргументують свою позицію в підтримку питання (тобто «за»), учасники/учасниці другої групи – проти.

Хід вправи: Учасник/учасниця 1 з першої групи висловлює свою позицію. Учасник/учасниця 1 з другої групи – уважно слухає та перефразовує. При цьому учасник 1 з першої групи коментує перефразування учасника 1 з другої групи. Учасник 1 з другої команди перефразовує стільки разів, поки учасник 1 з першої групи не стане задоволений/задоволена сприйнятою інформацією та резюмує її . Після цього свою позицію вже висловлює учасник/учасниця 1 з другої групи. Вислуховує його/ її учасник 2 з першої групи і хід вправи продовжується. Висловити позицію, перефразувати і резюмувати повинні всі учасники/учасниці тренінгу

Увага! Для виконання цієї вправи у вас немає можливості працювати в групах. Є два варіанта виконання вправи: 

1.Попросіть батьків виконати вправу з разом вами.

2.Спробуйте виконати її онлайн у нашій спільноті «ГУРТОК».

Запитання для обговорення:

• Які почуття у вас викликало завдання?

• Що було легше: слухати чи відтворювати інформацію?

 • Коли слухали, що ви відчували? А коли переказували?

• Що допомагало правильно зрозуміти партнера/партнерку?

Канікули з користю!

(23.03-27.03.20)

Шановні гуртківці, перегляньте, будь ласка,  фільм 

«Нескінченна історія» 
https://www.youtube.com/watch?v=PJWGo3sgh_Y

Це дивовижний американсько-німецький фільм.  Головний герой, хлопчик-сирота на ім'я Бастіан страждає від буллінгу в школі і знаходить прихисток тільки на сторінках чарівної книжки, яку він знайшов на горищі. З точки зору спецефектів пригоди у книжковій країні Фантазії виглядають зараз трохи архаїчно, зате історія, розказана у фільмі, настільки нетривіальна, що вразить кожного.

Тема: «Відкрито запитувати»
(16.03.2020 р.)

Мета: ознайомити учасників з типами питань; навчити формулювати питання різних типів.

І. Вступна частина.

1. Вправа «Привітання».

Ведучий. Вітаю всіх присутніх! Давайте пригадаємо слова привітання різними мовами . (Запишіть у блокнотах)

А хто пригадає фразу-привітання, яка звучить як питання? (How do you do?) Цікава річ – питання. Виявляється питанням можна навіть привітатися.

ІІ. Основна частина.

1.Інформаційне повідомлення «Типи запитань»

 Існує п’ять видів запитань: закриті, відкриті, переломні, риторичні питання для обмірковування.

Відкриті питання – це такі питання, які вимагають розгорнутої відповіді та будь-яких пояснень. На них неможливо відповісти або «так», або «ні». Такі питання починаються наступними питальними словами: «як», «хто», «що», «чому», «скільки», «який» і т. п.

Такі запитання дозволяють вашому співрозмовнику вибирати інформацію для відповіді на свій розсуд. З одного боку, це може призвести до того, що співрозмовник приховає те, що не бажає розголошувати. Але з іншого боку, якщо поставити питання відповідної емоційної ситуації, співрозмовник може розкритися і розповісти набагато більше, ніж вимагав поставлене вами запитання.

Відкриті запитання дозволяють перетворити ваш монолог в бесіду. Однак існує небезпека того, що ви втратите контроль над розмовою, і знову повернути управління буде непросто.

Наведемо приклади таких питань:

·                     Чому ви хочете вчитися в нашому вузі?

·                     Коли ви вирішили погодитися на цю розмову?

·                     Скільки ви заробляєте в місяць?

·                     Хто займається прибиранням у вашому будинку?

·                     Що ви зазвичай робите ввечері?

Запитання закритого типу – такі, при відповіді, на які можна відповісти або «так», або «ні». Часто в закритих питаннях використовується частка «чи». Вони максимально звужують свободу співрозмовника, підводячи його до односкладової відповіді.

Задаючи такого роду питання, можна тримати бесіду під своїм контролем. Однак при цьому співрозмовник не може висловити свою думку або поділитися ідеями.

Крім того, у закритих питань є ряд негативних рис:

·                     отримана при відповідях на них інформація буде поверхневої;

·                     два варіанти відповіді створюють враження примусу, тому співрозмовник поступово буде почувати себе все більш і більш некомфортно, що в кінцевому рахунку призведе до того, що він захоче завершити бесіду як можна скоріше;

·                     вони призводять до небажання співрозмовника розкритися і надати більше інформації.

Закриті питання рекомендується використовувати в тих випадках, коли необхідно в короткий термін зібрати багато інформації. Наприклад, при проведенні різних досліджень. Якщо ж ви плануєте краще дізнатися співрозмовника і припускаєте, що ваше знайомство продовжиться, закриті питання обов’язково потрібно чергувати з відкритими, дозволяючи висловитися партнеру.

Приклади:

·                     Чи подобається вам бігати?

·                     Хотіли б ви навчитися плавати?

·                     Ви граєте на музичних інструментах?

Риторичне питання служить для глибокого і детального розгляду предмету розмови. На такі запитання неможливо дати однозначну і неупереджену відповідь. Їх мета полягає в тому, щоб вказати на невирішені проблеми і викликати нові питання або викликати підтримку вашої думки учасниками дискусії шляхом мовчазної згоди. При складанні таких питань також часто використовується частка «чи».

Приклади:

·                     Адже ми всі дотримуємося однієї думки з даної проблеми?

·                     Чи можемо ми сприймати нормально подібні вчинки?

Ще один основний тип питання – переломне Це такі питання, які сприяють утриманню дискусії в певному напрямку. Також вони можуть служити для підняття нових проблем. Задаються вони в тих ситуаціях, коли ви отримали вичерпну інформацію по даній проблемі і бажали б переключити увагу аудиторії на іншу або ж коли виникло опір опонента і ви бажаєте подолати його.

Відповіді співрозмовника на подібні запитання дозволяють з’ясувати вразливі моменти в його судженнях.

Приклади:

·                     Скажіть, як на вашу думку, чи потрібно?..

·                     Як насправді у вас проходить?..

·                     Як вам видається?..

·                     Що вам бачиться в перспективі?..

Питання для обмірковування

Такого роду питання сприяють тому, щоб співрозмовник розмірковував і ретельно обмірковував сказане раніше. У такій мовній ситуації співрозмовник отримує можливість внести свої зміни у вже викладену кимось позицію. Це дозволяє подивитися на проблему з кількох сторін.

Приклади таких запитань:

·                     Чи думаєте ви, що?..

·                     Чи Правильно ми зрозуміли ваше судження про те, що?..

·                     Ви згодні з тим, що?..

ІІІ. Заключна частина.

1. Заключне слово ведучого. Уміння задавати питання допомагає людині навчитися відповідати на питання інших вдумливо і без поспіху; відповідати, розмірковуючи і розвиваючи свою точку зору. Складання плану відповіді на запитання є не що інше, як розбивка одного великого питання на більш «вузькі» питання. Не випадково багато психологів вважають за краще говорити про мистецтво, а не вміння ставити питання: адже питання показує не тільки рівень обізнаності, а й здатність людини підходити до предмета вивчення нестандартно.

2. Практична права „Сенкан”.

Сенкан (синканта,  синквейн) – неримований 5-ти рядковий вірш (синквейн з французької мови означає «п’ять рядків»).

Перший рядок –  тема – іменник (можна словосполучення).

Другий рядок – опис – два прикметника;

Третій рядок –  дія – три дієслова;

Четвертий рядок – відношення (особисте ставлення автора синквейна до описуваного предмету або об’єкта.) або просто речення про іменник з першого рядка (зазвичай з чотирьох слів);

П’ятий рядок –   перефразування суті або слово-асоціація (синонім до першого рядка).

Приклад сінквейна «Наша група».

Наша група

Весела, дружна

Вчимося, граємо, танцюємо

Наш улюблений будинок

Ми - дружні!

Домашнє завдання.

1. Складіть сенкан до слова «питання».

2.Запишіть свої приклади відкритих, закритих, риторичних, переломних та запитань для обмірковування.

3. Рефлексія.

Запишіть свої враження, думки.

4. Прощання.

Шановні гуртківці, бажаю вам навчитись правильно ставити запитання та бути здоровими!